Тема
досвіду.
Екологічна освіта учнів на уроках фізики та математики.
Носій досвіду
Охріменко Надія
Василівна
Посада.
Вчитель
математики та фізики
Дата народження .
21.09.1963
р.
Кваліфікаційна
категорія .
«Спеціаліст
першої категорії»
Нагороди.
Грамота відділу освіти Олександрівської районної
державної адміністрації
Адреса .
Кіровоградська
область , Олександрівський район ,село Підлісне.
Вид досвіду.
Раціоналізаторський.
Актуальність
досвіду .
Гуманістичні мотиви охорони природи
виникають разом з почуттям жалю і співчуття до представників живого світу і
спонукають людину до дій з метою допомогти живим істотам .За словами В.О.Сухомлинського , добрі
почуття в дитині утверджуються з пізнанням світу . В наші дні проблема
раціонального використання природних ресурсів , охорони навколишнього
середовища стала особливо гострою та актуальною . Вона чекає швидкого і
фундаментального вирішення
Значення досвіду для вдосконалення
навчально-виховного процесу.
Розв’язати
екологічну проблему , зберегти природу для нащадків під силу лише людям з
високим рівнем екологічної культури і почуттям відповідальності . А екологічне
виховання – це система виховних заходів , спрямованих на формування у членів
суспільства екологічної культури , ГУМАННОСТІ науково обґрунтованого ставлення до природи
як до вищої національної і загальнолюдської цінності .
Наукова основа досвіду .
Науково-технічна революція поставила
людство перед такими глобальними екологічними проблемами , як забруднення навколишнього
середовища , повітряного басейну й
океанів , виснаження природних ресурсів та руйнування природних комплексів.
Суть досвіду.
Оволодіння учнями комплексом
екологічних знань. Адже в програмному змісті є матеріал , який дозволяє досить
ґрунтовно ознайомити учнів з науковими основами охорони природи . Необхідно
лише правильно підібрати матеріал та вдало його використати .
Технологія.
З'ясування
особливості власних професійних здібностей та особистісних якостей, побудова
такої навчальної взаємодії, за якої
оптимально поєднувався рооооооооозвитк певних якостей особистості учня , його
само актуалізація і самореалізація мене як вчителя.
Провідна ідея .
Гуманістичні
мотиви охорони природи виникають разом з почуттям жалю і співчуття до
представників живого світу і спонукають людину до дій з метою допомогти живим
істотам . За словами В..Сухомлинського , добрі почуття в дитині утверджуються з
пізнанням світу . В наші дні проблема раціонального використання природних
ресурсів , охорони навколишнього середовища стала особливо гострою та актуально
. Вона чекає швидкого і фундаментального
вирішення .
Результативність та оптимальність.
Розглядаючи
питання про екологічне виховання на уроках фізики , можна виділити два йог аспекти
. Перший –створення цілісної уяви про біосферу . Другий – збереження динамічної рівноваги
біосфери , захист її від забруднення , раціональне використання природних
ресурсів . Впроваджуючи на уроках елементи пов'язані з екологією відмічаю:
-
більшу активність учнів;
-
деяке покращення результатів навчальної діяльності;
-
легший контакт з учнями.
Прізвище , ім’я та по батькові :
Охріменко Надія Василівна
Освіта: вища
Спеціальність за дипломом: вчитель математики
та фізики
Який навчальний заклад закінчила і
коли: 1986 рік , Черкаський педагогічний інститут імені воз'єднання України з
Росією
Педагогічний стаж: 25 років
Місце роботи: Підлісненська ЗШ І-ІІІ
ступенів
Адреса місця роботи: с.Підлісне, Олександрівський район , Кіровоградська
область
Контактний телефон: +380673767358
Посада: вчитель
Кваліфікаційна категорія: «Спеціаліст
першої категорії»
Педагогічне вчене звання:
Нагороди: грамота відділу освіти
Олександрівської районної державної
адміністрації
Проблема над якою працюю: екологічна
освіта учнів на уроках фізики та математики
Науково-технічна революція поставила людство перед такими глобальними
екологічними проблемами , як забруднення навколишнього середовища , повітряного басейну океанів , виснаження природних ресурсів та
руйнування природних комплексів .
Розв’язати екологічну проблему ,берегти природу для нащадків під силу
людям з високим рівнем екологічної культури і почуттям відповідальності .
За сучасним визначенням екологічне виховання – це система виховних
заходів , спрямованих на формування у членів суспільства екологічної культури ,
гуманності , науково обгрунтованого
ставлення о природи як до вищої національної і загальнолюдської цінності
.
Під екологічними вміннями , як і вміннями взагалі , в педагогіці
розуміють готовність людини до певних дій або операцій відповідно до
поставленої мети на основі знань і навичок . До основних умінь навичок відносять уміння :
- оцінювати стан найближчого
навколишнього середовища ;
-правильно поводитися в конкретній
ситуації ;
-захищати навколишнє середовище від
забруднень і руйнувань ;
-пропагувати сучасні методи вирішення
проблем екології та охорони природи .
Кінцевою метою екологічного виховання є природоохоронна діяльність
людини .
Гуманістичні мотиви охорони природи виникають разом з почуттям жалю і
співчуття до представників живого світу і спонукають людину до дій з метою
допомогти живим істотам .За словами
В.О.Сухомлинського , добрі почуття в дитині утверджуються з пізнанням світу . В
наші дні проблема раціонального використання природних ресурсів , охорони навколишнього
середовища стала особливо гострою та актуальною . Вона чекає швидкого і
фундаментального вирішення .
Вагомим має бути внесок у цю справу школи . Адже саме школа повинна
гарантувати оволодіння підростаючим поколінням комплексом екологічних знань
.Якщо говорити про такий предмет як фізика, то можна константувати , що в її програмному змісті є матеріал , який
дозволяє досить ґрунтовно ознайомити учнів з науковими основами охорони
природи. Причому , зробити це можна без перевантаження учнів додатковими
заняттями . Проаналізувавши курсу фізики , навчальні програми , дійшла висновку
, що фізика сприяє формуванню
екологічних знань . Головне тут не
тільки правильно підібрати необхідний матеріал , але й вдало його
використовувати .
Мій девіз «Вчити фізику – цікаво , а
тому постійно шукаю нові форми і методи , щоб досягти своєї мети .» Слід
зазначити , що в ході навчального процесу виправдовує себе розгляд конкретної
екологічної проблеми в широкому масштабі , тобто на уроках з різних навчальних дисциплін .
Сучасна фізика- найважливіше джерело знань про навколишній світ , основа
науково-технічного прогресу й водночас – один із найважливіших компонентів
людської діяльності (духовної та матеріальної , що в останні десятиліття
недостатньо враховувалося у шкільному вихованні ) .
Навчання фізики та інших предметів має
освітню , виховну та розвивальну дидактичну мету .
Нині
набувають особливої актуальності окремі вихідні
положення та принципи , що стають визначальними для вдосконалення
структури , змісту , методів навчання та
для науково-методичного забезпечення процесу навчання фізики в школі . До них
належать проблеми відповідності структури курсу фізики структурі сучасної школи
, гуманітаризації та диференціації
навчання . Ці проблеми взаємозумовлені
В організації та реалізації навчання фізики
слід послідовно застосовувати діяльнісний підхід . Це означає кардинальний
підхід від суто інформаційно – пояснювального характеру викладання ,
орієнтованого на передавання готових знань , до діяльнісного , спрямованого на
розвиток пізнавальних сил і творчих
здібностей , способів мислення та діяльності учнів .
Гуманітаризація повинна стати одним з основних напрямів удосконалення
процесу навчання фізики . Гуманітаризація вивчення природничо-математичних наук
, зокрема фізики , означає поворот і викладанні до цілісної картини світу ,
насамперед , до світу людини , о всебічної культури та «олюднення» знань .
Головні аспекти гуманітаризації процесу
навчання фізики :
• повніше використання «гуманітарного»
потенціалу фізики як частини загальнолюдської культури для морального
виховання;
• показ шляхів подолання хижацького
ставлення до природи та екологічного невігластва ;
• звернення у навчанні до людини як об’єкта наукового
пізнання , що є часткою природи .
Отже , йдеться про повне використання у
навчанні гуманітарного змісту самого предмета фізики , який пов’язаний з
розвитком мислення загалом та екологічного зокрема , формуванням світогляду ,
вихованням чуттів, а також ідеться про органічний зв’язок між фізикою та
розвитком суспільної свідомості , між фізикою та ставленням людини до
навколишнього світу .
Без сумніву , поряд із цим «гуманітарним
потенціалом» у курсі фізик закладено величезний «технічний потенціал» , який
виявляється у впливі фізики на життя суспільства через науково-технічний
прогрес . Політехнічна спрямованість необхідна й потрібна , але вона не може в
сучасних умовах бути визначальною .
В аспекті гуманітаризації навчання фізики
особливої актуальності набуває питання зосередження уваги учнівської молоді на
глобальних , «планетарних»проблемах сучасної цивілізації – екології , енергетиці , проблемах сучасної цивілізації –
екології , енергетиці та енергозбереженні , атомній та ядерній енергетиці ,
проблемах телекомунікацій та комп’ютеризації .
Розв’язання екологічних проблем значною мірою
залежить від того як реалізується
екологічна освіта й виховання молодого покоління .
Значення охорони природи , як необхідної
умови людини , зараз усвідомлюється нашим суспільство готове до послідовної і
безумовної реалізації заходів з охорони природи , причому не тільки через
нестачу необхідних для цього засобів , але і внаслідок відсутності екологічної культури населення
,не сформованості екологічного мислення у працівників народного господарства .
Таким чином , вирішення екологічних проблем залежить неабияким чином від стану
екологічної освіченості і виховання підростаючих поколінь. У них треба
сформувати «екологічний світогляд» , тобто свідомість пріоритетності вирішення
екологічних проблем при виконанні будь-яких проектів , розробці сучасних
технологій , створенні машин і механізмів .Такий світогляд можна
сформувати лише в тому випадку , якщо ,
якщо вже з дитячих років , у школі давати відповідні знання про природу ,знайомити з екологічними проблемами, прививати любов до
природи, вчити поводити себе так , щоб не шкодити їй. При цьому важливо
закріпити таку життєву позицію : необережне , безвідповідальне ставлення до
природи є аморальним , відчуття цінності природи , що нас оточує , збагачує
духовний світ людини.
Формувати у молоді сучасні наукові погляди
на екологічні проблеми – покликання фізики . Розглядати питання збереження і
захисту навколишнього середовища можна при розв'язанні задач .
Оскільки найбільший інтерес до
природоохоронної роботи виявляють учні 7-8 класів , слід звертати їхню увагу на питання раціонального
природокористування , намагатися виховувати в них почуття відповідальності
перед природою .
Під час вивчення теми «Дифузія»у 7-му класі
наводимо конкретні прилади поширення шкідливих речовин від димарів підприємств
, говоримо про тепло збереження в школі
та вдома як засіб зменшення забруднення довкілля .
Під час вивчення теми «Сила тяжіння .Вага »
,користуючись таблицею «Маса деяких тіл» зі «Збірника запитань і задач з фізики .7-8 клас», складаємо фізичні задачі
.
Наприклад :
1. Найменша з пташок , колібрі , вага якої
1,7 ·10³кг , перелітає з гілочки на гілочку . Яка сила тяжіння на неї діє ?
2. Заєць масою 4,5кг сидить на пеньку . Яка
його вага ?
3.Ведмідь діє на арену цирку з силою 3200 Н
.Яка його маса ?
4. Маса носорога 2000кг , а слона 4,5 т . На
кого з них діє більша сила тяжіння ?
5. Маса найбільшого з виловлених китів
150·10³кг . У скільки разів його вага більша за вагу бика масою 1200кг ?
Під час вивчення теми «Швидкість» користуємося таблицею цього
самого збірника .
1. Швидкість дельфіна 20м/с , а жирафа
51,2км/год . Порівняти , хто з них рухається швидше .
2. Найбільшу швидкість серед живих істот має
кальмар . Рятуючись від хижаків ,він вилітає з води і швидкістю 750 км/од .
Виразіть цю швидкість у м/с .
При вивченні теми «Теплові явища»пропоную
розглядати з учнями 8 класу наступні якісні задачі .
1. Питної води на Землі не вистачає в
багатьох місцях . Її доводиться отримувати з морської води або випаровуванням ,
або замерзанням . Який спосіб вигідніший ?
Відповідь . Улітку – випаровування , взимку –
вимерзання . Наголошуємо на проблемі захисту і очищення водойм .
2. На одному із заводів для охолодження сталі
потрібно 340м³ води . Коли спробували охолоджувати окропом , витрати води
зменшили у 22 рази. Чому ?
Відповідь . Окріп , перетворюючись у пару ,
інтенсивніше забирає тепло від сталі .
3. Як пояснити досить грізне явище сходження
снігових лавин із гір ?
Відповідь . Оскільки інтенсивність плавлення
речовини зі збільшенням тиску підвищується , то весною в першу чергу починає
плавитися підошва лавини і лавина прямує о схилу гори з великою швидкістю .
4. У цеху заводу повинно бути завжди свіже
повітря . Де треба встановити витяжний вентилятор : ближче до підлоги чи
до стелі , якщо в цеху можливе накопичення водяної пари , хлору , аміаку ? Чи
варто відкривати кватирки , якщо за вікнами холодно і йде дощ ?
Відповідь . Витяжний вентилятор встановлюють
залежно від густини речовини , яку треба
видаляти : для пари і аміаку – ближче до стелі , для хлору – ближче до підлоги
. Кватирки відривати варто : хоч на вулиці і в цеху пара майже насичена,тиск
пари в цеху більший(вища температура),тому вона буде виходити і повітря стане
сухішим.
5.Скло,добре пропускаючи видиме світло,не
попускає теплового випромінювання. Поясніть на основі цього будову парників і
теплиць.
Відповідь. Скляне покриття
парника,пропускаючи сонячне світло,не «випускає» з нього внутрішню енергію у
вигляді теплового випромінювання. Виникає так званий парниковий ефект,корисний
для рослин,що забезпечує їх світлом
теплом.
Звертаю увагу на виникнення парникового
ефекту на Землі внаслідок викидів вуглекислого газу,який утворюється під час
згорання різних видів палив
