Вірші написані учнями про своє відношення до природи.
Ми і природа
Природа вміло, всіх уважно слуха,
І всі любуємось
красотами її.
На жаль, шматки
прадавньої природи,
Заховалися десь далеко -вдалині.
Кувала сива там
зозуля,
Пищало в вербах
пташеня.
Природа вміла всіх
уважно слухать,
І навіть предків наших, коли вони приходили туди.
Та та краса , що
там, так тішить душу
Та й плани будувати, допомагає нам усім.
Лиш там, ми можемо,
оцінити негаразди та невдачі,
Оздоровити нашу душу й тіло.
Адже людська
природа зла.
Природа гірко
витирає сльози ,
Побачивши біля
ставка ,
попиляні старенькі верби й дрова,
Загублене
джерельце і «мухорку» яку зробили люди.
Тому прошу вас
люди, бережіть природу!
Сторицею віддячить
нам вона.
І зацвітуть сади ,
і заспівають птахи,
В колодязях й
ставках добавиться вода.
Зазеленіє ліс,
трава на луках й квіти.
Не знищуйте нічого!
Квітку не зривайте,
дерево не пиляйте.
Нехай буяє все
навколо, вирує навкруги життя.
Люби природу нашу
дуже друже,
Усе живе оберігай
та пам’ятай:
Не буде дерев - і
нас не буде.
Нестеренко Вероніка ,8 клас
Комментариев нет:
Отправить комментарий