Виступ на тему "Екологічна компетентність на уроках фізики" (з досвіду роботи)

Сучасна культурна людина повинна розуміти, що природні ресурси не нескінченні, повинна уміти передбачати і оцінювати наслідки виробничої діяльності, прагнути до створення екологічно чистих технологій. Складна екологічна обстановка в країні викликає необхідність розуміння процесів, що протікають в природі, і володіння засобами захисту від несприятливих зовнішніх чинників. Тому закони, що вивчаються на уроках фізики, явища природи, основні напрями науково-технічного прогресу бажано розглядати у взаємозв'язку з екологічними проблемами. Починати цю роботу можна з перших уроків фізики в VII класі. По мірі вивчення курсу слід розглядати більш комплексні екологічні проблеми, використовуючи знання з різних розділів фізики та інших наук. Форми вивчення екологічного матеріалу можуть бути різними: • повідомлення вчителя або самих учнів; • завдання з екологічним змістом; • навчальні ігри по обговоренню екологічних проблем; • науково-практичні конференції; • дискусії на екологічні теми. Повідомлення з використанням екологічного матеріалу проводжу під час вивчення або закріплення навчального матеріалу. Самі учні також роблять повідомлення та реферати і виступають на уроках, захищаючи їх. До завдань з екологічним змістом можна віднести задачі з фізики, як експериментальні, так і кількісні. Науково-практичні конференції з екологічної тематики часто носять інтегративний характер, особливо якщо вони присвячені розгляду екологічних катастроф. Я вважаю, що для формування екологічної культури учнів вчителі повинні ширше застосовувати екологічне виховання, адже курс фізики загальноосвітньої школи має великі можливості для формування у школярів екологічних знань, виховання дбайливого відношення до природи. Питання екології повинні бути органічно пов’язані зі змістом матеріалу, який вивчається. Вони повинні подаватися в інформативному плані, займаючи не більше 5–6 хвилин. Їх треба використовувати для підвищення інтересу учнів до матеріалу, який вони вивчають. Методика розв’язання фізичних задач екологічної спрямованості забезпечує розвиток в учнів екологічного мислення та створення підгрунття для формування екологічної компетентності. Відомо,що розв’язання задач - один з найважливіших засобів застосування теоретичних знань до конкретних природних явищ. Реалізуючи завдання екологічного виховання пропоную розв'зати задачі екологічного спрямування, метою яких є поєднання фізичного знання з екологічним ,наближення абстрактних знань до реальності. Тема «Швидкість. Шлях. Час» 1. Чорний стриж летить з місця гніздування в район полювання і у зворотному напрямку із швидкістю V1 = 160 км/год. Скільки часу витратить він на свій політ, якщо уздовж траєкторії польоту дме вітер із швидкістю V2 = 40 км/год? Відстань між «пунктами» переміщення стрижа 600 км. 2. Яка тварина розвиває найбільшу швидкість? Найшвидкісніша з живих істот – кальмар. Рятуючись від хижаків, він вилітає з води із швидкістю 750 км/год. Порівняйте його швидкість із швидкістю чорного стрижа. 3. Швидкість ластівок 70 км/год. При вигодовуванні пташенят «робочий день» батьків іноді триває 18 год. Скільки кілометрів за цей час вони пролітають? Тема «Тиск. Архимедова сила» 4. Кашалот, що має масу 60 т, досяг глибини 1000 м. Розрахуйте, який тиск на цій глибині він випробовує, якщо густина морської води 1030 кг/м3. Визначте виштовхуючу силу, що діє на тварину. Чому кит може триматися на глибині? Чи зможе він знаходитися на суші? Тема «Механічна робота і потужність» 5. Голуб вагою 3 Н набирає висоту 100 м протягом 20 с. Яку потужність він розвиває? Тема «Кінетична й потенційна енергія. Закон збереження енергії. Механічна робота, потужність» 6. Що ви знаєте про слонів? Якою енергією володіє африканський слон масою 4,5 т, що біжить із швидкістю 40 км/год? Тема «Імпульс. Закон збереження імпульсу» 7. «Розлючений» носоріг масою 2 т переслідує із швидкістю 50,4 км/год мотоцикліста, що рухається із швидкістю 25 м/с, протягом 5 с. Чи наздожене він мотоцикліста? Чому рівний імпульс носорога в ході переслідування? Тема «Сполучені судини» 8. Два моря, що є сполученими судинами, – Азовське й Чорне, причому одне майже прісне, а інше солоне. Чи не може вода, що перетікає з одного моря в інше через Керченську протоку, згубно озиватися на житті морських мешканців? Відповідь. Азовське море поповнюють прісною водою річки Дон і Кубань, але перетікання з нього води в разі підйому її рівня не є небезпечним для мешканців Чорного моря. У посушливі ж роки це поповнення слабшає, рівень води в Азовському морі знижується, солона вода з Чорного моря частково перетікає в Азовське і губить у ньому прісноводну рибу. Тема «Теплові явища» 9. Що для землеробства екологічно «вигідніше» – сніжна або малосніжна зима? Відповідь. Сніжна, оскільки сніг вкриває озимі посіви від вимерзання і при таненні весною добре зволожує грунт. Тема «Електричний струм. Закон Джоуля–Ленца» 10. Прилипання мокрого снігу до дротів ліній електропередачі може призвести до їх обриву, що створить небезпеку для життя. Чи можна швидко позбавитися прилиплого снігу? Відповідь. Можна, пропустивши короткочасно по дротах сильний струм, щоб розплавити сніг. Тема «Робота й потужність струму» 10. Для видалення льоду з електричних дротів залізничної магістралі, що утворюється під час ожеледі, по дроту пропустили струм силою 450 А. Скільки льоду при t=0 °С плавилося кожну хвилину? Напруга в лінії 600 В. ККД приведеного способу очищення дроту 50%. Відповідь. Приблизно 24 кг. Тема «Агрегатний стан речовини» 11. Питної води на Землі в багатьох місцях не вистачає. Її доводиться добувати з морської води – або випаровуванням, або виморожуванням. Який спосіб вигідніший? Відповідь. Взимку – виморожуванням, влітку – випаровуванням. 12. Як пояснити таке досить грізне природне явище, як сповзання сніжної лавини з гір? Відповідь. Оскільки температура плавлення речовини із збільшенням тиску підвищується, то в першу чергу весною починає плавитися підошва лавини, і остання спрямовується по схилу гори вниз з великою швидкістю. Тема «Виробництво й передача електроенергії» 13. Чому вітрові й сонячні електростанції не набули поки що широкого використання в нашій енергетиці? Чи властиві екологічно небажані чинники гідроелектростанціям? Відповідь. Вітрові й сонячні електростанції малопотужні й працюють нестабільно: перші залежать від сили вітру, другі – від яскравості світила й не працюють вночі або в похмуру погоду. Негативні чинники при споруді ГЕС: під водосховище відводиться велика площа орної землі; ускладнюється відтворення риби – дамба заважає її вільному пересуванню по річці; штучне море змінює місцевий клімат, при цьому не завжди на краще. Як показує спілкування з вчителями та власний досвід роботи в школі, розв’язування задач екологічного змісту та цікаві коментарі до них учителя викликають в учнів інтерес та пізнавальну активність, сприяють формуванню екологічного світобачення та природоцентризму. Використання екологічного матеріалу в процесі вивчення математики уможливлює формування у підростаючого покоління знань про оточуюче середовище та навичок бережного ставлення до всього живого. Екологічне виховання тісно пов’язане з формуванням ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а тому має стати невід’ємним компонентом шкільної математичної освіти.